ВООЗ своїм девізом цьогорічного дня рекомендує людям відстоювати своє право на чисте повітря, вільне від тютюнового диму під девізом «Приміщення, вільні від тютюнового диму – створюйте умови оточення, вільного від диму та насолоджуйтесь».

            Куріння на вулицях, зупинках транспорту, в підземних переходах дуже дошкуляє всім, хто не курить, але люди звикли терпіти незручності і відверте нехтування їх правами. Нашому місту багато чому потрібно навчитись для збереження здоров’я своїх мешканців, тим більше що відповідні рішення стосовно антитютюнової стратегії вже закладені в Законі України, Розпорядженні КМДА.

Антитютюнові заходи, заборона куріння в громадських місцях країн Євросоюзу вже демонструють позитивні результати. Громадськість все більше їх підтримує, що підтверджують регулярні опитування населення. Існуючі закони захищають від пасивного куріння на робочих та в громадських місцях, але на жаль не дітей у них вдома. В деяких країнах запропоновано законодавчо зобов’язати батьків захищати дітей від тютюнового диму.

Перебування поряд з запаленою сигаретою негативно діє на дихальну та серцево-судинну систему людини. Може виникати подразнення очей, головний біль, нудота, кашель. Хворі на астму відчувають зниження функції дихання, задуху. Вимушене вдихання забрудненного повітря призводить до того, що ті, хто проживає поруч з курцями, мають ризик смерті на 15% вищий, ніж особи, які не зазнають впливу пасивного куріння. У пасивних курців на 25% зростає ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Вдихання тютюнового диму протягом лише 20 хвилин підвищує тромбоутворення до такого ж рівня, як і при активному курінні. Особливо небезпечний тютюновий дим для тих, хто страждає на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу, хронічні респіраторні захворювання. Тютюновий дим призводить до реалізації генетичної схильності до астми і збільшує ризик виникнення цього захворювання в 2,4 рази. Доволі небезпечним є мимовільне куріння на робочих місцях: у таких випадках ризик захворіти на рак легенів збільшується на 17%. Приміщення, в якому курили, надовго зберігає специфічний запах, обумовлений повторним виділенням напів-летючих органічних сполук (нікотину, тютюнової смоли та ін.), які абсорбуються на поверхнях і спричиняють непомітний і довготривалий канцеро— та атерогенний ефект. Лише один курець протягом року випускає у повітря більше 100 грамів токсичної тютюнової смоли.

Згідно даним ВООЗ, майже половина дітей в світі (700 мільйонів) страждають від впливу тютюнового диму 1,2 мільярдів дорослих курців. Вплив тютюнового диму на дитину небезпечний як до, так і після народження. На відміну від дорослих, у яких в першу чергу страждає серцево-судинна система, наслідками вторинного куріння у дітей є порушення з боку дихальної системи, психічної сфери і поведінки. Оскільки діти мають меншу вагу і більшу частоту дихання, то за однаковий проміжок часу вони вдихають більше токсичних речовин на кілограм маси тіла, ніж дорослі.

Концентрація котиніну (продукту розпаду нікотину) в крові дітей, батьки яких курять поряд з дітьми в приміщенні, при відсутності обмежень дуже висока. Навіть повна відмова батьків від куріння в оселі не усуває компонентів тютюнового диму в крові дітей – нікотин і смоли з одягу та волосся батьків надходять через шкіру та дихальні шляхи дитини в кров. Батьки, які курять, в інтересах дитини мають зовсім відмовитись від куріння або вживати нікотинзамісну терапію для зняття тимчасових симптомів відміни. В одному з наукових досліджень батькам кілька разів повідомили результати визначення котиніну в крові дітей. Наслідками відмови їх від куріння стало суттєве зниження кількості звернень дітей за медичною допомогою, а також скорочення протягом наступного року госпіталізацій з приводу бронхіальної астми.